  |
Шкільний музей Екскурсія по шкільному музею «Через минуле до майбутнього» Запрошуємо Вас до захоплюючої мандрівки,яка проведе шляхами життя нашої рідної школи. « Той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього.» М.Т.Рильський Цими словами М.Рильського ми відкриваємо першу сторінку нашої мандрівки. Коли Ви їдете містом оновленою трасою Дніпропетровськ – Донецьк,то в районі,який офіційно довгі роки носить назву «Сільмаг» , серед тополь, що шпилями височать у небо, Ви побачите велику й величну чотирьохповерхову будівлю. Це загальноосвітня школа № 12 I-III ступенів. Але вона не завжди носила таку назву. У 1959 році селище Вишневе Павлоградського району було приєднано до міста. У зв’язку з цим Павлоградська Хуторська школа була перейменована у Павлоградську середню школу № 12 . У жовтні 1961 року було збудовано нову красуню-школу. Її будівництво у такому звичайному провінційному містечку було подією, яку особливо чекали учні школи. Адже до того учні навчалися у трьох невеличких будівлях (нині – це територія сучасного наркодиспансеру ).І в новій школі сформувався дружній колектив однодумців. Були оформлені нові навчальні кабінети, а після уроків працювали різноманітні гуртки. Одним із головних напрямків у виховному процесі була спортивно-оздоровча робота і військово-патріотичне виховання учнів. Школа була кузнею спортсменів, вчителів, лікарів, інженерів, робітників культури тощо. Звичайно, за ці роки багато змінилося у внутрішньому і зовнішньому вигляді школи. Виросли дерева на території, що прилягає до будівлі, але так, як і багато років тому, лунає о восьмій годині ранку шкільний дзвоник, який кличе дітей у цікаву подорож до Країни Знань . За період з 1952-2009 навчальний рік отримали атестати про повну загальну освіту 2738 учнів. Наступна сторінка присвячена капітанам шкільного корабля-директорам нашої школи.
1961-1965р.р. Мальчев Олександр Семенович Керівник новозбудованої красуні – школи . Досвідчений педагог і здібний організатор . Чуйна,доброзичлива людина.
1965-1972р.р. Скрипник Володимир Євдокимович З 1965року директором був колишній військовий, учасник Великої Вітчизняної війни . Творчий учитель історії . Талановитий керівник і господар . Великої уваги надавав озелененню школи.
1972-1973р.р. Зеленюк Володимир Матвійович За короткий термін роботи на посаді директора доклав багато зусиль для творчої роботи школи.
1973-1986р.р. Зимовченко Віра Григорівна Учитель української мови та літератури , «Заслужений вчитель України» . Людина-легенда,більш як з півстолітнім педагогічним стажем . Мала високі організаторські здібності . Завжди була вимогливою,відповідальною . Підтримувала зразкову дисципліну і порядок у школі,вміло керувала навчально-виховним процесом . Працюючи директором,вона зуміла підняти престиж школи ,яка стала найкращою в місті.
1986-1989р.р. Бологова Галина Юхимівна Учитель фізики . Порядна та відповідальна людина,інтелігентна,стримана та вимоглива. За її ініціативою в школі було створено перший у місті комп’ютерний клас.
1989-1994р.р. Кобелєва Валентина Іванівна Почала педагогічну діяльність учителем початкових класів .З 1979року працювала вчителем історії,а потім заступником директора з виховної роботи . Завдяки її творчий праці були переобладнані кабінети та оснащені сучасними засобами навчання.
1994-2003р.р. Радченко Людмила Іванівна Учитель російської мови та літератури. З 1980 року заступник директора з методичної роботи. З 1994-директор.Учитель вищої категорії, «Вчитель-методист». Творча , захоплювалась поезією, сама писала вірші. Виховувала культуру поведінки та спілкування учнів,розвивала їх творчі здібності.
З 2003 року Еккерт Олена Василівна З 2003 року шкільний корабель веде за собою випускниця нашої школи, учитель біології, «Старший вчитель», «Відмінник освіти України». Завдяки творчій ініціативи Олени Василівни школа відродилась, оновилась. Рейтинг школи піднявся. Під її керівництвом дружній колектив однодумців створює сприятливі умови для розвитку творчого, допитливого, сучасного покоління.
Не можемо не пригадати імена тих, кого горде імення « Учитель». Усіх тих, хто вклав душу у своїх учнів. Усім кому горде ймення «Учитель»…
Герасимова Валентина Миколаївна (учитель української мови та літератури,організатор позакласної роботи)
Желєзкін Іван Сергійович(учитель фізичного виховання)
Жовтенко Катерина Олексіївна(учитель математики ,завуч з навчально-виховної роботи)
Шевченко Ольга Єлисеївна(учитель хімії)
Крикленко Валентина Петрівна(учитель англійської та французької мови)
Батура Варвара Пилипівна(учитель початкових класів)
Черкаська Валентина Кузьмівна(учитель початкових класів)
Курбико Галина Йосипівна(учитель історії)
Костенко Надія Іванівна(учитель географії)
Шкут Віра Василівна(учитель біології)
Малюченко Євгенія Андріївна(учитель географії,завуч з виховної роботи)
Малюченко Галина Іларіонівна ( учитель історії)
Дейнега Валентина Василівна (учитель трудового навчання)
Волинець Володимир Андрійович ( учитель трудового навчання)
Шубенко Галина Афанасіївна ( учитель біології та німецької мови)
Колєгова Тетяна Антонівна(учитель математики)
Панченко Любов Василівна(учитель математики)
Сердюк Сталіна Улянівна (учитель математики)
Перев’язко Олександр Павлович(учитель початкових класів)
Різніченко Віталій Григорович(учитель трудового навчання)
Майструк Дмитро Петрович(учитель початкової військової підготовки)
Левадний Ярослав Іванович(учитель музики та співу)
Котова Галина Герасимівна(учитель російської мови та літератури)
Биструшкіна Антоніна Андріївна(учитель хімії,завуч школи)
Клімушкіна Галина Сергіївна(учитель української мови та літератури)
Козинська Клавдія Наумівна(учитель початкових класів та образотворчого мистецтва)
Сітенко Валентина Олександрівна(учитель російської мови та літератури)
Чмуленко Марія Вікторівна(учитель української мови та літератури,завуч школи)
Велику повагу Викликають учителі ,що мають звання «Ветерани» . Більшу частину свого життя Вони присвятили школі №12.
Герасимов Гліб Миколайович Ветеран Великої Вітчизняної війни . За проявлену мужність і відвагу був нагороджений медалями «За відвагу» , «За бойові заслуги» та орденом «За мужність». Працював у школі з 1950 по 1980 роки учителем фізичної культури.
Орленко Людмила Федорівна З 1973 до 1986 р. працювала вчителем російської мови та літератури у ЗШ № 12 . За підсумками атестації у 1977 році була нагороджена значком «Відмінник освіти». Була почесним делегатом з’їзду вчителів України в місті Києві. У1986 році присвоєно звання «Вчитель-методист». Нагороджена медаллю «Ветеран праці», лауреат премії ім.. Н.К.Крупської.
Чуглазова Лілія Дементіївна Учитель української мови та літератури. Після закінчення Запорізького педагогічного інституту працювала в місті Павлограді. З 1984 року по 1998 рік працювала у ЗШ № 12 заступником директора навчально-виховної роботи. Нагороджена значком «Відмінник освіти».
Переясловець Галина Микитівна Працювала в ЗШ № 12 учителем російської мови та літератури з 1964 по 2000 рік. Під час її роботи кабінет російської мови став одним з кращих у місті. Тривалий час працювала заступником директора з навчально-виховної роботи. Нагороджена значком « Відмінник освіти».
Борисенко Майя Михайлівна Випускниця ЗШ №12.Педагогічний шлях пов’язаний зі школою №12.Працювала учителем російської мови та літератури. Творча й талановита людина. Складала вірші. Чудово співала і малювала. Керувала у школі ляльковим театром.
Семенченко Олена Кузьмівна Закінчила Харківський державний університет. Викладала географію. Загальний педагогічний стаж 42 роки. У ЗШ № 12 працювала з 1974 по 1998 рік. Неодноразово нагороджувалася грамотами та подяками за відмінні успіхи у справі навчання й виховання дітей.
Різниченко Раїса Михайлівна З 1976 до 2003 р. працювала в ЗШ № 12 вчителем обслуговуючої праці. Нагороджена грамотою обласного управління народної освіти.
Васютіна Надія Сергіївна Учитель початкових класів. У ЗШ № 12 працювала з 1966 року по 2000 рік. Загальний стаж роботи 43 роки. Нагороджена медаллю «Ветеран праці» та значком « Відмінник освіти».
Польна Валентина Василівна Учитель фізики. Працювала в школі з 1982 по 2004 рік. Тривалий час була заступником директора з навчально-виховної роботи.
Чмуленко Ольга Іванівна У 1980 році закінчила школу з золотою медаллю. З 1982 по 2003 рік працювала в школі лаборантом хімії. Користувалась великою повагою серед колег. Її любили та шанували учні школи.
Степаненко Ельвіра Кузьмівна Закінчила Чернівецький державний університет. Учитель російської мови та літератури. Викладала українську мову і літературу та зарубіжну літературу. У ЗШ № 12 працювала з 1980 року по 2000 рік.
Устименко Любов Григорівна З 1967 року почала працювати вчителем початкових класів у ЗШ № 12. З 1967 р. по 1978 р. з родиною знаходилася у відрядженні у НДР, працювала вчителем початкових класів у Фюстенберзі. Після повернення до України продовжила роботу у ЗШ № 12. Нелегкій праці вчителя присвятила 32 роки свого життя.
Лобанова Катерина Семенівна Почала педагогічну діяльність з 1965 року в ЗШ № 12 на посаді старшої піонервожатої. З 1970 року і донині працює вчителем початкових класів. Педагогічний стаж 40 років, має звання «Вчитель-методист» За віддану працю нагороджена медалями «За трудову відзнаку». « Ветеран праці».
Кохан Діна Гнатівна Закінчила Ленінабадський педагогічний інститут. З 1974 по 1981 р. працювала у ЗШ 3№ 12 учителем математики, а з 1981 по 2004 р. працювала завучем, директором ЗШ №4. У 2004 році повернулася у рідну школу, де й нині працює. Має звання «Вчитель-методист» та посвідчення «Ветеран праці».
Шосту сторінку нашої мандрівки ми присвятили ветерану Великої Вітчизняної війни, талановитому педагогу і великому життєлюбу - Герасимову Глібу Миколайовичу.
Герасимов Гліб Миколайович народився 14серпня 1920 року у м. Острові Ленінградської області. Закінчив Кіровську середню школу та курси фізкерівників й інструкторів лижного спорту, працював фізкерівником, 22 липня 1942 року був мобілізований до лав Червоної Армії. Був направлений у 51 танкову бригаду старшим розвідником, яка діяла в тилу ворога. Після хвороби на сипний тиф у травні 1943 року прибув у 227 стрілковий полк у гарматну батарею старшим розвідником, у складі якої брав участь у битві на Курський дузі під Бєлгородом. Зазнав 11 тяжких поранень, лікувався у шпиталі. Пройшов із боями Польщу, форсував Віслу та брав участь у боях на Сандомирському плацдармі. У складі 38 Армії 1 Українського фронту оволоділи Дуклінським перевалом. За звільнення Чехословаччини Герасимов Г.М. був нагороджений медаллю «За звільнення Праги». За проявлену хоробрість та чесно виконаний військовий обовя’зок його було нагороджено двома медалями « За відвагу», «За бойові заслуги», орденом «За мужність», орденом Вітчизняної війни, медаллю «Захисник Вітчизни». З 1950 року почав працювати в хуторській середній школі. Закінчив заочне відділення Київського державного інституту фізичної культури. Також був лектором, головою профспілки, головою квартального комітету та товариського суду. За добросовісну працю Герасимова Г.Н. нагороджено значком «Відмінник народної освіти» та багатьма грамотами. Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Герасимов Г.М. - почесний гість шкільних заходів, свят, спортивних змагань. Під час зустрічей із учнями заохочує молодь до здорового способу життя, прищеплює любов до Вітчизни. Багатий життєвий та педагогічний досвід передає учителям фізичної культури рідної школи. Гліб Миколайович – зразковий сім’янин . Понад 50 років його вірною супутницею в житті є Герасимова Валентина Миколаївна, яка закінчила Хуторську середню школу і працювала учителем української мови та літератури, організатором позакласної роботи в середній школі № 12. І нині випускники різних років вітають Герасимова Гліба Миколайовича з днем народження, з Днем Перемоги, приходять у гості. Отже, 40 років , відданих вихованню молодого покоління, не пройшли марно. Це свідчить про те, що натхненна праця та чесні вчинки гідні наслідування.
Душа поета-крило любові, Вона у пісні, вона у слові. Душа поєта, вона в безсонні, Вона в молитві, в святій іконі. Душа поета- сльозинка щастя, Почуйте душу і вам воздасться.
Саме таку тонку душу мав ерудований інженер, поет-громадянин, лірик за покликанням - Віталій Синьогін.
Народився 2 березня 1937 року на хуторі Очеретоватий Васильківського району Дніпропетровської області в сім’ї Синьогіних Оксентія Антоновича і Фекли Андріївни. Родина виховувала 7 дітей. Незабаром сім’я переїхала до міста Павлограда, де пройшло його коротке життя, яке спалахнуло яскравою зіркою. Навчався Віталій Синьогін у Павлоградській Хуторській школі на відмінно, дорослішав, мужнів. Він був розумним, обдарованим і трудолюбивим учнем. У 1955 році закінчив школу зі срібною медаллю. Зразу ж вступив до Мелітопольського інституту механізації сільського господарства, який успішно закінчив у 1960 році. А з 1960 до 1965 року працював головним інженером у колгоспі в Луганській області. Віталій Синьогін – дитя війни і тяжких післявоєнних років . Батько воював на фронтах громадянської і Великої Вітчизняної війни. Старший брат Микола пройшов усі кола пекла концтабору «Маутхаузен» і помер у 34 роки. Відлунням звучить війна у його поезіях. Віталій Синьогін пішов із життя сорокарічним. У 1997 році його посмертно було прийнято до спілки письменників Павлоградщини. Талановита вчителька російської літератури Слаболицька Галина Володимирівна зберегла рукописи віршів Віталія Синьогіна. Донька її , учитель російської мови та літератури ЗШ № 12, «Відмінник народної освіти», Орленко Людмила Федорівна, підготувала до друку збірки поезій. Перша книга В.Синьогіна «Стихотворения. Поезии.» вийшла в м. Павлограді в 1997 році. 22 квітня 1998 рік в театрі ім.. Б. Захави відбулася презентація цієї книги. Друге доповнене видання «Песнь моя.Жизнь моя!» вийшло в 2002 році у Дніпропетровському видавництві « Січ». Презентація другої книги В.Синьогіна була підготовлена колективом театру ім..Б. Захави й проведена в ЗШ № 12 26 лютого 2002 року. Третя книга видана в 2003 році зусиллями брата І.О.Синьогіна та племінницею поета В.І.Пак у Казахстані. Похований В.Синьогін на кладовищі в районі РТС. З ініціативи Орленко Людмили Федорівни та при підтримці учнів, батьків і громадськості міста Павлограда був встановлений пам’ятник на могилі поета В.Синьогіна. Пісня Під тихий шепіт яворів, Як сон не сповнених надій, Крізь плач берізок у гаю, Ніким не співану, мою, Несу я пісню, і сльоза, Як та непрохана роса На щоки котиться з-під вій. Сльоза несповнених надій.
О, хто ти мені? Ні сестра, ні кохана, Чому ж в серці моїм невигойная рана? Бо я бачу життя, як росток Нерозвинутий в майському леті, Розтоптали його, затоптали любов - Ранній пролісок в сніжнім заметі. В.Синьогін Нашій школі є чим пишатись. Не одне покоління учнів вона виховала. За цей період 30 учнів отримали золоту медаль за успіхи в навчанні та 22 учні – срібну. Вони справдили сподівання рідної школи.
У 1955 р. срібну медаль отримав випускник СШ № 12 Синьогін В.О. , який прославив місто Павлоград своєю творчістю. У 1961 році зі срібною медаллю закінчив СШ № 12 Петриченко П.М..Нині генеральний секретар Національної конференції профспілки України, член Політради Всеукраїнської партії трудящих, кандидат технічних наук. У 1980 році золоту медаль отримав Переясловець Ігор Михайлович, який зараз працює на шахті ім..Сташкова , тричі нагороджений медаллю Шахтарської слави. У 1982 році золоту медаль за успіхи в навчанні отримав Переясловець Володимир Михайлович. Заслужений еколог, старший співробітник Катеринбурзького інституту рослин та тварин. Відмінник охорони природи. У 2006 році відразу 4 учениці отримали золоті медалі: Будкова Л.В.,Жаркова Т.О., Вальченко М.О., Кривсун О.О..Дівчата гідно несуть звання випускниць ЗШ № 12, адже всі вони є студентками вузів і навчаються на відмінно. Будкова Людмила навчається відразу на 2 факультетах, отримує президентську стипендію, закінчує комп’ютерну академію « Шаг». Наші випускники не забувають рідну школу. Вони є постійними гостями на вечорах зустрічі.
Наступна сторінка познайомить Вас з людьми, що пов’язали своє життя зі школою № 12. Це випускники, які прийшли працювати у рідну школу.
І відкриває цей список Ярошук Валентина Миколаївна. Закінчила Дніпропетровське культурно-просвітнє училище з відзнакою. З 1983 року працює бібліотекарем у ЗШ № 12. Глущенко Ірина Анатоліївна Після школи працювала лаборантом. З 1975 року працює вчителем географії. «Відмінник народної освіти України». Вальченко Світлана Миколаївна. У 1974-1984 р. навчалась у ЗШ № 12.Після школи вступила до Дніпропетровського державного університету на фізико-технічний факультет. У 2002 році закінчила Київську академію праці та соціальних відносин. З 1999 року працює в ЗШ № 12. Еккерт Олена Василівна. Після школи вступила до Дніпропетровського державного університету на біологічний факультет. З 1989 року працює в ЗШ № 12 учителем біології. У 2003 році призначена на посаду директора ЗШ № 12. «Відмінник освіти України», «Старший вчитель». Коваленко Людмила Василівна. У 1985 році закінчила школу. В 1992 р. закінчила філологічний факультет Криворізького державного педагогічного інституту . З2000 року працює в ЗШ № 12 учителем російської мови та зарубіжної літератури. Зеленська Ольга Володимирівна. Після закінчення школи вступила до Дніпропетровського педагогічного училища на факультет «Педагогіка і методика початкового навчання ».У 1995 році закінчила Криворізький педагогічний інститут. З 1990 року працює у школі № 12 вчителем початкових класів. Має звання «Старший вчитель». Чергик Тетяна Миколаївна. Закінчила ЗШ № 12 У 1988 році. Деякий час працювала старшою піонервожатою в школі. З 1991 по 1996 р. навчалась у Дніпропетровському державному університеті на філологічному факультеті. З 2001 р. працює в ЗШ № 12учителем англійської мови. У 2006 році закінчила Переяслав-Хмельницький державний університет за спеціальністю «Англійська мова та зарубіжна література». Косинська Ксенія Сергіївна. У 1999 році вступила до ДМАУП на факультет психології. З 2001 року працює в ЗШ № 12 психологом , учителем етики та історії. Безверха Людмила Василівна. Після школи вступила до Слов’янського педагогічного інституту. У 1997 році почала працювати в рідній школі педагогом-організатором. З2000 року працює в ЗШ № 12 учителем української мови та літератури. Усяка Наталія Миколаївна. Після школи вступила до Дніпродзержинського коледжу фізичної культури та спорту. Має перший розряд з плавання, 8 кю з карате-до. У 2003 році закінчила Дніпропетровський інститут фізкультури та спорту. З 1998 року працює вчителем фізичної культури у ЗШ № 12.
Не дивлячись на свій вік, наша школа постійно оновлюється. Чудовий творчий колектив втілює у своїй роботі сучасні інтерактивні та здоров’язберігаючі технології. У школі працюють різноманітні гуртки. А як подобається учням наша шкільна газета! Адже на її сторінках кожна дитина може висловити свої думки, розкрити таланти, привітати один одного. Кожного ранку чекають своїх гамірних учнів затишні кабінети. Школа не перестає створювати сприятливі умови для розвитку творчості учнів. І ми пишаємося нашими досягненнями! У зв’язку із загостренням екологічної ситуації на планеті та необхідністю захисту довкілля держава посилила увагу до шкільної екологічної освіти та виховання як до пріоритетного освітньо - виховного напрямку. Тому творчий колектив нашої школи працює над створенням моделі школи екологічної культури. Основним завданням якої є екологізація освіти, яка передбачає включення екологічних аспектів до складу всіх навчальних дисциплін. Кожного року в нашій школі проходить конкурс на краще озеленення кабінетів «Парад кімнатних квітів». Велика увага приділяється екологічній та гігієнічній безпеці у повсякденному житті. Шкільний туризм користується великою популярністю серед дітей. Стали вже доброю традицією акції «Шкільне подвір’я…» , «Шкільне лісництво». Щорічно учні активно беруть участь в екологічному марафоні, де проводяться різноманітні свята, акції. Наш колектив , співпрацює зі станцією юних натуралістів. Учні беруть участь у науково-дослідницьких експедиціях, у роботі клубу «Пізнай свій край» , а також у шкільних, міських та Всеукраїнських конкурсах. Переможцями яких були:Овчаренко Юлія, Осіння Дар’я , Сидоренко Мар’яна, Кривсун Оксана, Яночкіна Аліна, Пирогова Діана. Сторінку фізичного розвитку та спортивних досягнень учнів ЗШ № 12 заслужено відкривають Желєзкін Іван Сергійович та Герасимов Гліб Миколайович.
Іван Сергійович працював учителем фізичної культури з 1947 року, а Гліб Миколайович – з 1950 року. Вони є взірцем для молоді! Спортивні досягнення учнів вийшли за межі школи . Найяскравіші перемоги в обласних змаганнях здобули команди з волейболу, баскетболу, ручного м’яча , до складу яких входили учні: Єрьоменко, Мелешко, Науменко, Охріменко, Ізюмський, Кузьменко. Гідно продовжили естафету учителів фізичної культури – Пересада І.В.. Згодом включилась у творчий процес Усяка Н.М., випускниця ЗШ № 12. Найкращими спортсменами за останні роки були: Кошарський В., Курченко П., Силкін М., Книжник А.,Музика С., Грищенко А., Волобой О.. У 2007 році Кошарський В., Грищенко А. та Курченко П. стали студентами Дніпропетровського інституту фізичної культури. Курченко П.- майстер спорту по дзюдо, Грищенко А. і Книжник А.-призери чемпіонату України з важкої атлетики, кандидати в майстри спорту. Музика С.- багатократний чемпіон України з кік-боксу. Історія спортивного розвитку та фізичної культури гідно підтримується і продовжується в ЗШ № 12. Сучасна молодь розуміє потребу в здоровому способі життя, тому багато дітей займається у спортивних секціях ДЮСШ нашого міста. Співпраця учителів та учнів з роками міцніє й дає позитивні результати. Як у кожній дружній родині, так і в нашій школі існують свої традиції.
Це ті яскраві моменти , без яких не було б такого різнобарвного шкільного життя. Кожної осені ми чекаємо виставки квітів. Це можливість проявити уяву і захоплюватися красою. Кожна дівчинка нашої школи мріє стати королевою осіннього балу. Учні з задоволенням беруть участь у презентації шкільної форми, адже з її допомогою можна підкреслити свою індивідуальність. Цікаво проходить і День вчителя. Учні школи завжди готують святковий концерт, а вчителів вітають у цей день вже з самого ранку. Кожен випускний клас підходить до цього свята відповідально і творчо. Адже вони в цей день виконують ролі вчителів і розуміють, як це серйозно. Найулюбленіше свято нашого шкільного життя – Новий рік. Цих незабутніх КВК, вистав, конкурсів чекають школярі з нетерпінням. Традицією в нашій школі стали й екскурсії. Учні до дня козацтва відвідали місто Запоріжжя, побували на славетному острові Хортиця. Побували у м. Новомосковську, де відвідали Самарський Пустинно-Миколаївський монастир .А нещодавно учні нашої школи відвідали визначні місця Павлоградщини. З кожним роком все неповторно проходять День Європи та Азбука безпеки. І, напевно, одним із самих традиційних, тому й найулюбленішим святом вважаємо Випускний бал. Кожного року це окрема казкова історія, яка дає можливість останній раз відчути тепло рідної школи, любов своїх учителів.
Та школа ніколи не прощається з учнями, Вона завжди чекає на них. І вже не одне покоління випускників приводять до рідної школи своїх маленьких дітей. А значить життя триває!  |
