2012-2013 навчальний рік

Сьогодні ми бачимо, що світ дійшов до поворотного пункту своєї історії, ми живемо в час революції, яка змінює наш спосіб життя, спілкування, мислення і бачення добробуту, ця революція визначатиме як (і чи насправді) ми й наші діти будемо працювати, заробляти на хліб насущний, радіти життю. Уперше в історії майже все можна здійснити. І починати треба з освіти.

Чи можливо дати сучасній дитина якісну освіту, яка б не викликала негативних емоцій до навчання, чи можливо, щоб дитина із задоволенням ходила до школи та радувала своїми успіхами батьків, чи можливо, щоб дитина зберегла свою психіку та зміцнила здоров'я? Можливо, якщо буде створена сучасна школа, а педагоги знайдуть інноваційний підхід до розв'язання проблем сьогодення. Саме тому наша школа з 2012 року здійснює експериментальну діяльність на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку, є громадсько-активною школою культури здоров'я.  

      Протягом минулого тижня в нашій школі пройшов тиждень сталого розвитку.

У межах тижня було визначено такі дні :

понеділок – день атмосфери;

вівторок – день води;

середа – день здоров’я;

четвер – енергії ;

п’ятниця – день біологічного різноманіття.

   Кожного дня проводились інтегровані уроки, які дали змогу і вчителям, і учням  по-новому подивитись на проблеми суспільства та довкілля.

     Учні початкових класів підготували свято «Природа – це казка, яку треба читати серцем ». А шестикласники під час класної години «Толерантний світ-гармонійний світ» показали, як ми маємо спілкуватися. Дуже цікавими були уроки трудового навчання за темою «Технічне конструювання.Нове життя  старих речей», діти вчилися давати речам друге життя та фізичної культури «Твоє здоров’я - багаство  всіх ».   

    Надзвичайно корисними видалися інтегровані  уроки хімії, фізики та біології за темою «Сталий розвиток-новий стиль мого життя » , біології і екології - «Всесвітня стратегія сталого розвитку.  Порядок денний на ХХІ століття. Концепція переходу України до сталого розвитку» , англійської мови та світової літератури - «Шануй себе та  інших: гуманістичні  ідеї  поетичної  творчості Т.Г.Шевченка» та «Краса природи очима сучасників», світової літератури та історії  - «Психологічне трактування  вічних проблем  людини і Землі, злочину і кари на українському підґрунті»,  інформатики та основ здоров’я -  «Феномен медіа культури : соціальна культура».     Гостем у школі  була колишня випускниця , а нині відома поетеса Лідія Вовк, на вечір зустрічі до якої завітали  учні та вчителі, однокласники Лідії Костянтинівни  та бібліотекарі міських шкіл , головний редактор ПД «Дивосвіт» та інш.

    Усі класи брали активну участь у проведених заходах, а О.Є. Висоцька (доцент кафедри теорії та методики освіти Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат філософських наук), що була запрошена на відкриті інтегровані уроки, подякувала і учням, і педагогам за чудову роботу.  

    Завдяки цим заходам учні отримали не теоретичні знання про екологічну культуру, а і навчалися застосовувати знання у повсякденному житті. Діти отримали можливість відкриття й творення власного способу життя і власних цінностей.  

Мета: створення чіткої, прозорої, науково обґрунтованої програми дій педагогічного колективу щодо впровадження інноваційних технологій у навчально-виховний процес школи на засадах випереджаючої освіти для сталого розвитку, осмислення необхідності пронизуючого навчання в рамках теми експериментальної роботи школи: «Формування екологічної культури як інтегрованого результату функціонування освітньої системи на основі принципів випереджаючої досвіти для сталого розвитку»

Форма проведення: зустріч за «круглим столом»

Педагогічний колектив ділиться на групи:

•    І гр.   -Учителів початкових класів,

•    ІІ гр . -Учителів предметів природничо-математичного циклу,

•    ІІІ гр.- Учителів предметів гуманітарного циклу

•    Експертів

Хід засідання педради:

 І. Формулювання проблеми.

ІІ. Актуалізація проблеми:

А.Освіта для сталого розвитку: ідеї та реалізація   (Куріна О.М.)

1. Поняття сталого розвитку

Робота в групах: (метод «Ажурна пилка»)

І група:

2. 0сновні положення концепції сталого розвитку
3.  Напрями діяльності людства для досягнення сталого розвитку

 ІІ-група:

4. Визначальні чинники сталого розвитку

III група:

5. Провідні засади освіти для сталого розвитку

Б. Випереджаюча освіта для сталого розвитку.

Робота в групах:

Гр..І.  Основні тенденції розвитку освіти

Гр..ІІ.  Мета, зміст та шляхи реалізації випереджаючої освіти

Гр.ІІІ.  Основні компоненти випереджаючої освіти  для сталого розвитку

ІІІ. Упровадження інноваційних технологій в експериментальну роботу школи. Робота з інформаційними блоками(виступи груп)

Теми виступів:

«Розвивальне навчання як основа формування творчої особистості» (Бондар Т.В.)

Що дає ця методика учням?:

5. формування активного самостійного творчого мислення учня й поступового переходу н цій основі до самостійного навчання
5. навчання дитини в ранньому віці самостійно планувати свою діяльність і досягати наміченого

«Технологія навчання як дослідження» (Братіщенко Р.А.)

«Проектна технологія у процесі конкретної праці учня на основі вільного вибору з урахуванням особистіших інтересів»

(Вачьченко С.М.)

Що дає ця методика учням?:

5. формування у школярів розуміння того, що їхнє навчання наближається до наукового пізнання
5. навчання учнів здобувати знання самостійно, застосовувати їх для розв'язання нових пізнавальних і практичних завдань, висувати різні гіпотези, уміти робити висновки

«Технологія формування творчої особистості» (Петрик Н.О)

«Інтерактивна методика навчання» (Сизько Н.А)

Що дає ця методика учням?:

5. подолання відчуження учня від довкілля й надання йому можливості самому активно освоювати його
5. максимально виявляє, ініціює, використовує суб'єктивний досвід дитини

IV. Робота експертної групи:

• проведення тесту: «Готовність вчителя до інноваційної діяльності»
• складання діагностичної карти : «Готовність вчителя до інноваційної діяльності»
• аналіз анкетування для вчителів та учнів.      

Мета: в структурі професійної спрямованості особистості педагога виявити рівень готовності до інноваційної діяльності, який є показником його здатності нетрадиційно розв'язувати актуальні проблеми освіти.

Форма проведення: анкетування педагогічного колективу експериментальної школи.

Форма   звітності:   аналітична  довідка  про   проведення   анкетування,   визначення   процентних показників відповідей, підведення підсумків.

V. Затвердження програми впровадження інноваційних технологій в експериментальну роботу школи на засадах випереджаючої освіти для сталого розвитку

• Узяти за основу роботи школи створення умов для становлення творчого педагогічного колективу
• однодумців із позитивним педагогічним і креативним мисленням та здатністю до рефлексивної
• взаємодії й інноваційного пошуку.
• Визначити основною метою школи використання сучасних освітніх технологій у експериментальній роботі як необхідну передумову переходу освітньої діяльності навчального закладу на засади сталого розвитку.
• Визначити такі блоки завантаження інноваційних технологій в школі:

• технологія навчання як дослідження
• проектна технологія
• компютерно-орієнтовані технології
• технологія формування творчої особистості

• Визначити учня головною дійовою фігурою навчально-виховного процесу.
• Узяти до уваги, що педагогічні технології спрямовані на всебічний розвиток учня, а саме на:

• формування екологічної культури, культури життєдіяльності,
• розвиток індивідуальних пізнавальних здібностей, критичного мислення,
• формування прагнення пізнати себе, самовизначитися, уміти презентувати себе на ринку праці

• Упроваджувати інноваційні технології через зміну особистісної позиції вчителя, що передбачає
• формування позитивного педагогічного мислення та емоційної стабільності, здатності до рефлексивної! взаємодії, постійного творчого наукового пошуку інноваційних методів навчання.
• Підвищувати психологічну культуру учасників педагогічного процесу(учнів, вчителів, батьків).
• Пам’ятати, що інноваційний освітній простір школи - основна умова успішної реалізації освітньо-виховних завдань у навчанні та вихованні учнів на засадах сталого розвитку.

VI. Проект рішення педагогічної ради:

1. 3а основу педагогічної діяльності колективу взяти програму впровадження інноваційних технологій в експериментальну роботу школи на засадах випереджаючої освіти для сталого розвитку.
2. 3 2012-2013 н.р. запровадити викладання в школі навчального курсу за вибором   «Уроки для сталого розвитку»  для учнів 9 (10) класу загальноосвітніх навчальних закладів.
3. Забезпечити  інтеграцію курсу з навчальними предметами інваріантної складової  навчального плану
4. Скласти діагностичну карту «Готовність вчителя до інноваційної діяльності» з метою пошуку оптимальних шляхів реалізації експериментальної програми школи: «Формування екологічної культури як інтегрованого результату функціонування освітньої системи на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку»
5. Активізувати діяльність методичних об’єднань школи для підведення підсумків над І етапом експериментальної роботи школи.

Мета: усвідомлення учасниками взаємозв’язку між принципами сталого розвитку і конкретними заходами і діями для їхньої реалізації.

Учасники: члени педагогічного колективу ЗШ №12.

І. Основні стратегії випереджаючої освіти для сталого розвитку:

теоретичні складові.

1.Передумови виникнення стратегії сталого розвитку

Глобалізація та її вплив на суспільні процеси

№1 для вчителів м/о філології

1. Які існують типи глобалізації?
2. Що таке інформаційне суспільство?
3. Як процес глобалізації вплинув на зміст освітньої діяльності та формування стратегії сталого розвитку?
4. Як взаємопов’язані  процес глобалізації та глобальні проблеми?
5. Назвіть головні  глобальні ризики, які сьогодні існують у світі.
6. Яким чином стратегія сталого розвитку сприяє вирішенню глобальних проблем?

2. Стратегія сталого розвитку як модель сталого майбутнього

Суспільство споживання та сталий розвиток

 №2 для вчителів м/о математики, інформатики, фізики

1. Опишіть основні етапи становлення стратегії сталого розвитку.
2. Визначте зміст стратегії сталого розвитку.
3. Дайте визначення основних понять сталого розвитку.
4. Назвіть основні документи світової співдружності з питань сталого розвитку.

3. Україна та сталий розвиток

Напрями реалізації стратегії сталого розвитку в Україні

№3 для вчителів м/о початкової школи

1. Назвіть передумови переходу України на модель сталого розвитку.
2. Вкажіть стратегічні завдання сталого розвитку.
3. Які існують політико-правові аспекти реалізації стратегії сталого розвитку в Україні.
4. Яким чином впроваджується стратегія сталого розвитку у Дніпропетровському регіоні.

4.Випереджаюча освіта для сталого розвитку:від  теорії до  практики

Зміст концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку

№4 для динамічної групи вчителів біології, хімії, географії, історії

1. Визначте основні передумови виникнення концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку.

2.У чому полягає зміст парадигми освіти протягом всього життя?

2. Розкрийте головні тенденції розвитку сучасної освіти.
3. Визначте основну мету та шляхи реалізації концепції випереджаючої освіти.
4. Чим освіта для сталого розвитку відрізняється від традиційної освіти?
5. Визначте основні завдання освіти для сталого розвитку.
6. Охарактеризуйте складові освіти для сталого розвитку.

5.Методи та технології випереджаючої освіти для сталого розвитку

№5 для вчителів музики, фізичної культури, трудового навчання, основ здоров’я

1. Визначте основні складові інноваційної культури педагога.
2. У чому полягає компетентісний підхід в освіті. Які компетенції сьогодні є найбільш соціально-значимими?
3. Що таке соціально-педагогічне проектування?
4. Охарактеризуйте особливості пасивних, активних та інтерактивних методів навчання. В чому особливість кожного з них.

ІІ. Запровадження «наскрізного навчання» освіти для сталого розвитку

«Наскрізне навчання» передбачає введення у зміст не тільки варіативної, а й інваріантної частини плану компонентів освіти для сталого розвитку.

Що можна віднести до основних компонентів освіти для сталого розвитку? Це, по-перше, розуміння того, що освіта для сталого розвитку містить екологічну, економічну та соціальну складові. По-друге, це усвідомлення взаємопов’язаності цих складових, розгляд будь-яких питань з проблемної точки зору, розуміння причинно-наслідкових зв’язків та системний підхід до розгляду аспектів сталого розвитку.

Предмети, які найбільшою мірою можуть бути охоплені «наскрізним навчанням» освіти для сталого розвитку: основи здоров’я, географія, економіка, біологія, фізика, хімія, право, українська та зарубіжна література, меншою мірою, історія, українська, російська, іноземна мова, математика.

Методика впровадження засад освіти для сталого розвитку передбачає зміщення акцентів у навчальній діяльності з вузько предметних на загальнодидактичні.  Пріоритет надається розвивальним, системно-діяльнісним підходам в освіті. Перспективними є різні види проектних технологій з включенням в них інтерактивних методів навчання, технологій casestudy, проблемних методик з розвитку критичного та системного мислення, дебатних, рольових, ділових ігор.

Загальні дидактичні принципи впровадження «наскрізного навчання» полягають не тільки у наданні учням інформації про певні проблеми сталого розвитку, а й передбачають формування стійких навичок використання отриманих знань на практиці. У перспективі це також означає суттєву зміну ціннісних пріоритетів та світоглядної позиції у бік формування відповідальної, соціально-активної, екологічно врівноваженої поведінки.

Методи та форми організації «наскрізного навчання» включають:

• Проведення традиційних уроків із додаванням до основного змісту навчального матеріалу окремих питань, які стосуються сталого розвитку (наприклад, еколого-споживчої проблематики, демографії, енергоефективності, соціальної справедливості, толерантності тощо)
• Корегування змісту окремих тем навчальних дисциплін з акцентом на проблемний підхід, особистісно-розвивальні, ігрові методики навчання, ціннісне ставлення до досліджуваного питання
• Введення у зміст навчання нетрадиційних урочних форм, наприклад, уроків-роздумів, уроків-дискусій, проблемних семінарів тощо

Особливою формою «наскрізного навчання» є інтегровані уроки з аспектами освіти для сталого розвитку, які спрямовані на встановлення міжпредметних зв’язків, що сприяють формуванню і учнів цілісного, системного знання, актуалізації особистісного ставлення до питань, що розглядаються на уроці.

Інтегровані уроки з аспектами освіти для сталого розвитку можуть проводитись двома шляхами:

• через об’єднання схожої тематики кількох навчальних предметів із акцентом на питання сталого розвитку (наприклад, інтегровані уроки фізики, хімії та географії х таких тем як енергоефективне житло, безпека побутової хімії, проблема сміття та урбанізації тощо)
• через формування інтегрованих дисциплін або окремих спецкурсів шляхом об’єднання окремих дисциплін, наприклад, інтеграція «основ екології» та «правознавства» формує таку дисципліну як «екологічне право»; «економіки», «основ споживчих знань» та «основ екології» - «основи екоспоживання»;  «основ здоров’я», «основ екології» та «етики» - «екологічну етику»; «фізики» та «економіки» - «основи енергоефективності»; «історії рідного краю» та «основ екології» - «екологію рідного краю» тощо.

Методика створення інтегрованих уроків та дисциплін передбачає як інтеграцію змісту дисциплін зі збереженням методів навчання провідної дисципліни. Так й інтеграцію самої методики навчання різних дисциплін зі збереженням змісту лише одного предмету (наприклад, вивчення такої теми як «вода» з точки зору різних предметів – фізики, хімії, географії, екології, літератури, історії тощо). Інші приклади: розгляд питань демографії з точки зору біології, географії, історії, правознавства тощо.

Особливо доречними є проведення інтегрованих уроків:

• при вивченні загальних питань, які охоплюють різні аспекти людської діяльності (наприклад, розгляд з різних боків питання забруднення навколишнього середовища, неефективного споживання, соціальної нерівності тощо)
• при демонстрації більш широкого прояву явищ, що вивчаються (наприклад, формування усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків при вивченні такого питання як зміна клімату, проблематика сміття, військових конфліктів, світового тероризму тощо)
• при створенні проблемної, розвивально-випереджаючої методики навчання (розгляд явищ у динаміці із формуванням у дітей розуміння особистої причетності до створення або попередження існуючих глобальних проблем, соціальних протиріч, можливостей  побудови моделі стійкого майбутнього тощо)

Впровадження інтегрованих уроків із аспектами сталого розвитку пов’язане із виходом за межи лише однієї предметної галузі, що значно розширює інформаційний компонент навчання, трансформує аспект вивчення, поглиблює розуміння предмету, узагальнює, систематизує матеріал, що вивчається. Також дуже важливим є вихід на практичний рівень навчання, опанування конкретними соціальними та професійно-орієнтованими компетентностями.

Додаток 1.

Поетапний план впровадження «наскрізного навчання» у зміст освітньої діяльності:

1. Розгляд  основних понять і проблематики сталого розвитку та освіти для сталого розвитку в межах роботи творчих грум вчителів, у ході проведення педагогічних рад,  шкільних семінарів. Визначення відмінності освіти для сталого розвитку та екологічної освіти. Аналіз компонентів сталого розвитку та їхнього взаємозв’язку.
2. Ознайомлення з основними міжнародними та вітчизняними документами, що стосуються питань сталого розвитку та освіти для сталого розвитку. Визначення змістовних рамок, в яких можна діяти Вашому навчальному закладу з означеної  проблематики.
3. Ознайомлення із практичним досвідом навчальних закладів інших країн та вітчизняних шкіл щодо форм і методів запровадження освіти для сталого розвитку (зокрема, «наскрізного навчання») у навчально-виховному процесі. При цьому важливо, щоб на рівні педколективу відбулося усвідомлення важливості та необхідності реалізації завдань освіти для сталого розвитку, яка повинна стати системо утворюючим елементом в концепції кожного навчального закладу, у плануванні всіх сторін життя школи.
4. Детальний перегляд та аналіз навчально-тематичного плану. Визначення блоків чи тем, які найбільш оптимально відповідають Вашому уявленню про концепцію сталого розвитку, питання, пов’язані з її проблематикою. Також необхідно спробувати надати знайомому матеріалу, традиційній тематиці нового відтінку і більш широкого смислу, пов’язавши з оточенням, конкретними регіональними проблемами, віковими особливостями та інтересами школярів.
5. Визначення методів та принципів викладення матеріалу на уроках. Під час планування і розробки тем, інтегрованих уроків чи дисциплін надавати перевагу вирішенню проблемних питань, використанню інтерактивних методів навчання, самостійному осмисленню та вирішенню учнями завдань, проведенню міжпредметних та над предметних зв’язків.
6. Здійснення конкретних заходів з упровадження «наскрізного навчаня» у зміст навчальної практики. Для цього необхідно зорієнтуватись на переосмислення, адаптацію окремого блока, модуля, теми будь-якого предмету. Навчання повинно бути націлене не тільки на передачу знань, а й на розвиток емоційної сфери, стосунків, ціннісних орієнтацій, духовного потенціалу школярів. Іншим шляхом впровадження «наскрізного навчання» є підготовка низки уроків із окремих тем, які на Ваш погляд, будуть найбільш точно відтворювати поставлені завдання з реалізації основних завдань освіти для сталого розвитку.
7. Поєднання навчальних завдань з виховними, інтеграція засад освіти для сталого розвитку у шкільну програму та позакласні заходи. Ідеї освіти для сталого розвитку повинні максимально бути включені у більшість дисциплін. Обов’язковим є застосування проектних технологій, розробка тренінгів як для учнів, так і для інших учасників навчально-виховного процесу, організація та участь у соціально-спрямованих акціях з попереднім проведенням опитування цільової аудиторії, залучення громадськості і батьків, органів місцевого самоврядування у позакласних, позашкільних заходах, що сприяють зміцненню соціального партнерства (в тому числі оформлення пришкільної території, спільних дій з поліпшення якості довкілля, здійснення соціальних проектів,участі у соціальному житті мікрорайону, селища, міста).

ІІІ. «Сталий розвиток і Я»

Педагог-ведучий пропонує учасникам роздавальний матеріал: таблицю «Сталий розвиток і Я». У лівому стовпчику таблиці в графі «Завдання» відзначено 6 завдань стратегії сталого розвитку.

У правому стовпчику значиться графа «Акції». Для кожного завдання слід придумати три акції, що сприятимуть реалізації цих завдань.

сталого розвитку (творчої групи вчителів школи, екологічної агітбригади учнів). Пропоновані акції (конкретні дії) повинні бути реальними для здійснення.